Цими днями провідне іспанське видання ”EL PAÍS” опублікувало знакову редакторську статтю під назвою "Не забути Україну", у якій фахово і чітко визначено суть протистояння збройній агресії РФ та ролі ЄС і США у підтримці України у цей критичний момент.

Публікуємо її неофіційний переклад: 

Не забути Україну 

Нова ескалація напруженості підкреслює необхідність згуртування ЄС та оновлення його стратегії 

Тривожна ескалація напруженості, що спостерігається останніми днями на сході України, знову висуває на перший план великий конфлікт у сфері безпеки в Європі, який вимагає вжиття всіх необхідних заходів стримування. У той же час цей епізод нагадує Європейському Союзу, що, незважаючи на свої численні проблеми, він не може нехтувати складною ситуацією, яка може призвести до серйозних наслідків. І цю ситуацію він зустрічає з внутрішньою згуртованістю далекою від досконалості. 

Три елементи викликають тривогу в перебігу латентної війни, яка розпочалася у 2014 році. По-перше, загибель чотирьох українських солдатів у Донецькій області, що контролюється проросійськими сепаратистськими мілітаризованими формуваннями за політичної та матеріальної підтримки Москви. Військові загинули не в епізодичній сутичці, а в ході тривалого артилерійського вогню, що означає порушення режиму припинення вогню, який підтримувався з липня минулого року. По-друге, незвичне нагромадження російських військ на кордоні з Україною, а також на території окупованого та анексованого в 2014 р. Криму, що, вочевидь, не відповідає циклу звичних російських військових навчань. Нарешті, спостерігається ескалація вербальної риторики щодо цих подій, особливо з боку Москви. 

Хоча важко зрозуміти точні причини та наміри Владіміра Путіна, недавня історія показує, що провокування міжнародних заворушень, пошук спільного зовнішнього ворога, який відволікає увагу від критики всередині країни, що лунає як у зв’язку з його управлінням в умовах пандемії, так й у зв’язку з систематичним переслідуванням опозиції, можуть бути корисними для його короткострокових цілей. Така стратегія, у разі її реалізації, є неприйнятною. Росія повинна утримуватися від розпалювання нестабільності в Україні. 

У якості першої відповіді дуже влучними стали як неприхована підтримка України з боку США, включаючи  телефонний дзвінок Джо Байдена своєму українському колезі, так і тон занепокоєння, висловлений ЄС через свого представника з питань зовнішньої політики, Жозепа Боррелля. Але ця ситуація вимагає набагато більше, ніж слів. Ситуацію в Україні необхідно переорієнтувати. І для цього вкрай важливо, щоб ЄС, навіть з урахуванням наявності на даний момент інших проблем, а також значних розбіжностей всередині об’єднання щодо політики, якої слід дотримуватися стосовно Москви, діяв ефективно та згуртовано, оновив власну стратегію та синхронізував її з новою Адміністрацію США, не втрачаючи при цьому власного голосу. Кожен агресивний жест Путіна нагадує, що це не є одним з варіантів дій, це – необхідність. Суворість, з якою пандемія виснажує Україну, підкреслює, що ризики кризи та дестабілізації не слід недооцінювати. ЄС не може дозволити такому сусідові, як Україна, зануритися з головою у коло проблем. Це те питання, яке не можна залишати на узбіччі європейського порядку денного.