Міжнародне усиновлення в Україні

Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Питання міжнародного усиновлення в Україні регулюються такими нормативними актами:
Віденськими конвенціями про дипломатичні зносини 1961 року та про консульські зносини 1963 року з урахуванням законодавства країн перебування;
Консульським статутом України;
Законом України «Про інформацію»;
Законом України Про громадянство України № 2235-ІІІ від 18.01.2001
Сімейним кодексом України;
Кримінальним кодексом України;
Цивільно-процесуальним кодексом України;
Законом України Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України № 3857-ХІІ від 21.01.94
Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженим постановою КМУ від 8 жовтня 2008 року №905;
Постановою КМУ від 3 листопада 2010 року №1045 про внесення змін до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей;
Правилами ведення закордонними дипломатичними установами України консульського обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей - громадян України, усиновлених іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном (наказ МЗС України №337 від 17.11.2011 р., зареєстрований у Міністерстві юстиції України);
Положенням про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затверджене наказом Мін’юсту України та МЗС України від 27 грудня 2004 року №142/5/310;
Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої наказом МЗС України від 4 червня 2002 року №113.
Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 року № 346 ліквідовано урядовий орган державного управління з усиновлення та захисту прав дитини. Функції з питань усиновлення передано від Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини до Міністерства соціальної політики.

Міждержавне усиновлення здійснюється тільки за участі Міністерства соціальної політики.

Громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають до Міністерства соціальної політики справу, яка складається з таких документів:
1) заява про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, засвідчена нотаріально;
2) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;
3) засвідчена нотаріально копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни ( у двох примірниках);
4) висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за формою згідно з додатком № 3;
5) нотаріально засвідчена письмова згода на усиновлення другого з подружжя (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
6) довідка про наявність чи відсутність судимості, видана компетентним органом країни проживання;
7) висновок, виданий компетентним органом країни проживання, що підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами. У висновку зазначається адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення.
Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження цим органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;
8) дозвіл компетентного органу країни проживання на в’їзд і постійне проживання усиновленої дитини;
9) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, у двох примірниках;
10) засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат.
11) зобов’язання заявника (у двох примірниках):
— поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в’їзду до країни проживання;
— забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
— подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров’я усиновленої дитини за формою згідно з додатком 5;
— надавати можливість її представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною.

У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів.

Документи оформлюються у країні проживання кандидатів в усиновлювачі, та легалізуються (крім копії паспорта або іншого документа, що посвідчує особу) у відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, і подаються разом з їх перекладом на українську мову, що засвідчується в установленому порядку Міністерству соціальної політики.

Законом України від 19 травня 2011 року № 3381-VI «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей» (набрав чинності 11.07.2011) запроваджено, зокрема, такі норми:
— розширено перелік осіб, які не мають права на усиновлення. Такого права позбавлені особи без громадянства; особи, які перебувають у шлюбі з тими, хто не може бути усиновлювачем; та особи, які самі потребують постійного стороннього догляду;
— до Сімейного кодексу України внесено норму, відповідно до якої іноземці можуть усиновляти дітей, які є громадянами України, лише після досягнення ними 5-річного віку.
— при усиновленні іноземцями всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю скасовано обмеження у вигляді обов'язкового річного перебування всіх цих дітей на обліку, як це вимагалось раніше. За Законом достатньо, щоб зазначений термін був витриманий стосовно одного з дітей. Крім того, таке усиновлення (тобто до досягнення дитиною п'яти років, за умови, що вона перебуває на обліку більше року) є можливим у випадку, якщо іноземець, раніше вже усиновив брата чи сестру такої дитини.
— встановлено, що громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають до Мінсоцполітики, у пакеті з іншими документами, висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами, у двох примірниках. При цьому закріплено норму, що рекомендації щодо стану здоров'я дитини зазначаються у висновку лише у разі, коли заявникам рекомендовано усиновлення дитини-інваліда, яка страждає на хворобу, внесену до затвердженого МОЗ переліку захворювань, які дають право на усиновлення дитини без дотримання строків її перебування на обліку в Мінсоцполітики, а також дітей віком до п’яти років (абзац перший підпункту 3 пункту 33 Порядку);
— визначено порядок надання кандидатам в усиновлювачі інформації про дітей, які менше одного року перебувають на централізованому обліку, а також дітей, які не досягли п’ятирічного віку (пункт 53 Порядку). Зокрема, така інформація надається іноземцям у випадках, якщо кандидат в усиновлювачі є родичем дитини; дитина страждає на хворобу, внесену до затвердженого МОЗ переліку захворювань; кандидати в усиновлювачі бажають усиновити усіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо хоча б один з них досяг п’ятирічного віку і більше року перебуває на обліку в Мінсоцполітики.

Іноземцям, бажаючим усиновити братів або сестер раніше усиновленої ними дитини, надається інформація про усіх рідних братів і сестер такої дитини, які перебувають на централізованому обліку. При цьому встановлено, що громадянам України, які проживають за межами України, надається інформація про дітей, які перебувають на централізованому обліку, незалежно від віку дітей та строку їх перебування на такому обліку.

Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
— запроваджено норму, що кандидатам в усиновлювачі (громадянам України, які проживають за межами України, та іноземцям) може бути відмовлено у наданні згоди Мінсоцполітики на усиновлення дитини у разі, коли вони виявили бажання усиновити дитину віком до п'яти років окремо від інших братів або сестер (абзац третій пункту 78 Порядку).

Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України N 905 від 8 жовтня 2008 року розміщено:
на веб-сайті: http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/category?cat_id=69438,
на веб-сайті Верховної Ради України за адресою: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2947-14

З повним текстом постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1123 «Про внесення змін до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» можна ознайомитись на офіційній веб-сторінці Верховної Ради України в розділі «Законодавство України» (http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/1123-2011-%D0%BF).

Відповідно до пункту 82 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 905 від 08.10.2008 року (зі змінами) (далі - Порядок), усиновлювачі (громадяни України,  які  проживають за межами України, та іноземці) зобов’язані подавати консульській  установі чи дипломатичному представництву України звіти про умови проживання та стан здоров’я дитини щороку протягом перших трьох років після усиновлення дитини та в подальшому до досягнення дитиною вісімнадцяти років один раз на три  роки.

Громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, звертаються до Міністерства соціальної політики.

Адреса: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 14, тел.(044) 278-52-32, 278-52-31, факс (044) 279-11-13, e-mail: [email protected]
 







prev
next