Прочитавши допис російського посла, мабуть, більшість з нас звернула увагу на те, що у ньому жодним чином не згадується про кроки, які б мала та, на жаль, не вжила Росія за своїми зобовʼзаннями. У цьому простежується усім нам відомий стиль російської пропаганди - вимагати від інших, не демонструючи зусиль зі свого боку. 

Росія не виконувала і не виконує свої міжнародні зобовʼязання. Розпочавши збройну агресію проти України у 2014 році з неоголошених вторгнень на територію України підрозділів збройних сил Російської Федерації, підтримки терористичної діяльності, Росія грубо порушила Статут ООН, Будапештський меморандум 1994 року, Договір з Україною про дружбу, співробітництво і партнерство 1997 року.

Відповідно до статті 2 цього Договору Росія, підтвердивши непорушність кордонів між двома країнами, зобовʼязалася поважати територіальну цілісність України. 

Доповіді Генерального секретаря ООН А.Гуттеріша про ситуацію з захистом прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна) свідчать про стрімке погіршення ситуації на тимчасово окупованій території. Мають місце численні зникнення людей, переслідування за національною ознакою кримських татар та українців, а також незгодних журналістів і активістів. 

За даними Генерального секретаря ООН, правоохоронні органи російської окупаційної адміністрації в Криму для отримання свідчень застосовують тортури, включаючи імітацію страти, побиття, ураження електричним струмом, сексуальне насильство. Не виконує Росія і тимчасову постанову Міжнародного суду про забезпечення доступності освіти в Криму українською мовою.

Тимчасова окупація Росією Криму та мілітаризація півострова є не лише дестабілізуючим фактором у Чорному та Азовському морях, а й створюють небезпеку для транспортних коридорів і свободи судноплавства, мають прямий звʼязок зі сплеском у Середземноморʼї міграційних потоків до країн ЄС в цілому, та Іспанії, зокрема.   

З метою протидії грубим порушенням прав людини та системній російській дезінформації в Криму Україна нещодавно оголосила про створення «Кримської платформи» — міжнародного майданчика, який опікуватиметься проблемами Криму. 

Адже зупинити російську агресію можна лише посиленням скоординованого тиску міжнародного співтовариства на Кремль. 

Нещодавнє політичне рішення Європейської Ради продовжити термін дії економічних та секторальних санкцій щодо РФ на наступні 6 місяців є черговим потужним сигналом підтримки з боку ЄС зусиль українського керівництва у рамках «Нормандського формату» та Тристоронньої контактної групи з метою відновлення територіальної цілісності й суверенітету України. 

В умовах очевидної відсутності намірів російської сторони йти шляхом повного виконання усіх Мінських домовленостей консолідований політичний тиск на РФ з боку міжнародного співтовариства у вигляді обмежувальних заходів (санкцій) є принципово важливим.

Умовою їх скасування є деокупація Росією Криму та окремих районів Донецької і Луганської областей, повне виконання Росією Мінських домовленостей, відновлення суверенітету й територіальної цілісності України. 

На тимчасово окупованій території України в Донбасі, де фіксується значна концентрація російських військ та російського озброєння, більшість проукраїнських громадян або вбиті, або вигнані, економіка зруйнована, панує безправʼя. 

Не дивно, що Росія не виявляє жодного бажання до проведення чергового саміту у «Нормандському форматі». 

Російська сторона заблокувала роботу ТКГ на політичному треку, обмежила доступ Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ до тимчасово неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, продовжує незаконні перетини цієї ділянки кордону вантажними потягами і автомобільними конвоями з Росії, доставляючи на тимчасово окуповану територію озброєння. 

Натомість, хочу нагадати, що саме за ініціативи Президента України у грудні 2019 року відбувся Паризький саміт. Починаючи з серпня Україна дотримується перемир’я, попри майже щоденні порушення режиму припинення вогню з боку Росії. Україна виконала домовленості щодо обміну людей, розмінування та відкриття пропускних пунктів. 

Попри зусилля України та ОБСЄ як посередника в процесі консультацій Тристоронньої контактної групи, Росія блокує узгодження плану розмінування на  нових ділянках, розведення сил і засобів у додаткових місцях, перехід до наступного етапу взаємного звільнення утримуваних осіб. 

То чи готова Росія до конкретних кроків з відновлення миру?

Питання риторичне.